від ТООППДУУ | Тра 22, 2022 | Трудові відносини
Статтею 13 Закону України № 2136 «Про організацію трудових відносини в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договiр це угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов’язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.
Тобто, трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, тому, у разі виникнення обставин внаслідок яких працівник абсолютно не може виконувати свої трудові обов’язки (через обставини, які склалися у самого працівника, чи через ситуацію, яка склалася у роботодавця внаслідок введення воєнного стану), кожна зі сторін угоди (як роботодавець, так і працівник) може бути ініціатором призупинення його дії. Призупинити дію трудового договору можливо як з усіма працівниками, так і з окремим працівником.
Якщо призупинити дію трудового договору бажає працівник, він зобов’язаний надати роботодавцю відповідну заяву про це у будь-який можливій формі. Це може бути електронний документ, тобто, заява, підписана ЕЦП або лист в електронній пошті, фото заяви, надіслане на телефон, тощо. Надалі, за можливості, потрібно буде надати роботодавцю паперовий оригінал заяви.
На підставі отриманої від працівника заяви роботодавець повинен видати відповідний наказ про призупинення дії трудового договору з таким працівником та надіслати працівнику цей наказ для ознайомлення будь-яким доступним засобом телекомунікаційного зв’язку.
Треба зауважити, що оскільки у період призупинення трудового договору припиняється виплата заробітної плати, то на допомогу по тимчасовій непрацездатності, що надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку в цей період, не слід розраховувати.
Також треба мати на увазі, що період призупинення дії трудового договору не зараховується до стажу, який дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону України «Про відпустки»).
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України в повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
від ТООППДУУ | Тра 17, 2022 | Пенсія
30 квітня 2022 року набув чинності Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства”.
Законом передбачено, зокрема можливість дострокового призначення пенсії за віком особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.
Умови призначення дострокової пенсії:
- особу звільнено з роботи з ініціативи роботодавця у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників;
- на день звільнення особи з роботи їй залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
- особа зареєструвалася у державній службі зайнятості та для неї відсутня підходяща робота;
- особа набула повний страховий стаж (чоловік – 35 років, жінка – 30 років).
Також за півтора року до досягнення пенсійного віку право на пенсію мають особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я. Право на таку пенсію надається таким особам за наявності повного страхового стажу: у чоловіків – 35 років, у жінок – 30 років. Порядок їх призначення визначить Кабінет Міністрів України.
від ТООППДУУ | Тра 11, 2022 | Трудові відносини
Якщо працівник захворів або отримав травму під час перебування за кордоном, для початку, в медичній установі, де він проходив лікування, необхідно отримати офіційний документ, яким засвідчуватиметься період тимчасової непрацездатності, з підписом та печаткою лікаря/медичної установи.
Відповідно до п. 1.11 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 №455, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за №1005/6196, документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України в період їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання або роботи у випадку:
• гострих захворювань і травм;
• загострення хронічних захворювань;
• вагітності та пологів;
• оперативних втручань при невідкладних станах;
• лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.
Звертаємо увагу!, що такий обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, що підтверджують тимчасову втрату працездатності в період перебування за межами України.
Відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України 01.06.2021 за №1066, що зареєстрований в Мін’юсті України 02 червня 2021 року за №728/36350, у разі виникнення непрацездатності за кордоном, допускається формування медичного висновку початок строку дії якого починається раніше за дату його формування в електронній системі охорони здоров’я.
Строк дії медичного висновку зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, встановлюється відповідно до дат тимчасової непрацездатності, зазначених у перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документах, що підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.
Такий медичний висновок формується лікарем, із яким у пацієнта укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, за категоріями: «Захворювання або травма загального характеру», «Догляд за хворою дитиною», «Вагітність та пологи», «Ортопедичне протезування».
Отже, для того, щоб обміняти отриману за кордоном довідку (виписку тощо) з лікувальної установи на український листок непрацездатності або е-лікарняний слід подбати про те, щоб цей документ був офіційно перекладений українською мовою, посвідчений нотаріально та звернутись із ним до свого сімейного лікаря.
від ТООППДУУ | Тра 7, 2022 | Трудові відносини
Законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки в умовах воєнного стану (тривалість і порядок їх надання) є:
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон №2136);
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504);
Кодекс Законів про працю України.
Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, що установлені Законом № 2136. Цей Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування, крім частини третьої ст. 13 Закону № 2136.
Згідно частини третьої статті 1 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом.
Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону №2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою кореспондує із нормами ст. 6 Заокну України №504, ст. 75 КЗпП, які встановлють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.
Таким чином максимальна тривалість відпустки, на яку працівник має право в період дії воєнного стану становить 24 дні.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану. На зазначені вище положення Закону №2136 зокрема вказано у коментарі Мінекономіки до Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.”
Протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю більш ніж 24 дні, коли більша тривалість відпустки передбачена працівнику законодавством, колективним і трудовим договором.
Водночас Закон №2136 не призупиняє і не скасовує статті 9-1 КЗпП, а самі норми цієї статті не суперечать положенням Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Згідно статті 9-1 Кодексу законів про працю «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги» підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Отже з урахуванням особливостей організації праці та умов господарської діяльності в межах своїх повноважень, за рахунок власних коштів роботодавець має право надати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю більше ніж 24 дні. Надання відпустки більшої тривалості ніж 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця.
