Наталія Алюшина розповіла про хід класифікації посад держслужби під час засідання ЦК Профспілки працівників державних установ України…
Питання реформування системи оплати праці на державній службі на основі класифікації посад є стратегічним для стійкості державного управління. Відтак, важливо забезпечити комунікації на ключових експертних майданчиках. Про це Голова НАДС Наталія Алюшина заявила в рамках пленарного засідання ЦК Профспілки працівників державних установ України.
Вона розповіла про хід процесу класифікації посад, на якій ґрунтується нова модель оплати праці, і виклала власне бачення ризиків, що можуть виникнути внаслідок реформи. Зокрема, щодо можливого зниження рівня оплати праці на рівні районів та областей.
Голова Агентства виклала концептуальні засади реформи, зокрема щодо посилення ролі посадового окладу та скасування необґрунтованих виплат, запровадження обґрунтованого планування видатків на оплату праці.
Наталія Алюшина зауважила на особливостях законодавчого регулювання очікуваних трансформацій. Зокрема, щодо необхідності прийняття базового законопроєкту №8222, прийнятого Верховною Радою України 28 липня 2023 року за основу в першому читані. У цьому документі закладено фундамент реформи.
Водночас, за її словами, класифікація посад на наступний рік здійснюється на основі прийнятого Верховною Радою Закону про державний бюджет-2024 (№3460). «Цю разову законодавчу рамку варто розглядати як перший важливий крок, для запровадження нових підходів і зміни системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад», – наголосила Голова НАДС.
Відновлено декларування та функції НАЗК з перевірки декларацій: роз’яснення НАЗК
БРИФІНГ
ВАЖЛИВО, у декларації не зазначається членство (членство в органах) у таких організаціях (об’єднаннях):
- політичні партії;
- релігійні організації;
- професійні спілки;
- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;
- асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання;
- об’єднання юридичних осіб приватного права, які не є громадськими об’єднаннями;
- органи суддівського, прокурорського самоврядування.
Комісія із соціального страхування та лікарняні у 2023 році!
З 01 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якою було внесено ряд змін до розрахунку і призначення допомог за лікарняними. До цього на кожному підприємстві, в установі чи організації створювалась комісія (або уповноважений, якщо на підприємстві до 5 працівників) із соціального страхування. Такі комісії були обов’язковими як для державних, так і для приватних чи інших підприємств і навіть ФОП. Саме комісія була уповноважена призначати або відмовляти в призначенні допомоги за кожним лікарняним співробітників. Однак з 01 січня 2023 року створення і діяльність таких комісій не передбачені.
Тож відтепер рішення про призначення або відмову в призначенні допомог за листками непрацездатності має приймати сам роботодавець або уповноважена ним особа.
Призначити уповноважену особу можна розпорядчим документом на розсуд керівника підприємства.
Рішення про призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності, декретної допомоги, допомоги на поховання необхідно оформлювати відповідним розпорядчим документом – це може бути наказ, постанова, розпорядження, рішення тощо.
Також з 1 січня 2023 року Пенсійний фонд України є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві.
Для отримання фінансування по лікарняних від Пенсійного фонду України роботодавцю, як і раніше, необхідно подати заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам кошти.
Форма заяви-розрахунку залишилась незмінною.
Умови здійснення виплат за лікарняними працівникам також не змінились.
Оплата лікарняних здійснюється роботодавцем, як це було і раніше – 5 днів за рахунок власних коштів, починаючи з шостого дня – за рахунок страхових коштів.
У випадку лікарняних внаслідок нещасного випадку на виробництві – з 18 дня непрацездатності.
При цьому, Закон скоротив час, протягом якого роботодавцям за поданими заявами-розрахунками мають надходити страхові кошти для виплати лікарняних від Пенсійного фонду України.
Якщо раніше Фонд соціального страхування України (ФССУ) перераховував кошти роботодавцям протягом 10-ти днів після надходження заяви-розрахунку, то Пенсійний фонд України має здійснювати таке фінансування протягом 3-х днів після надходження заяви-розрахунку.
Така заява-розрахунок подається до Пенсійного фонду України через особистий електронний кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг.
Функціонал пункту меню “Заяви-розрахунки” особистого кабінету страхувальника дає можливість пошуку та перегляду заяв-розрахунків відповідно до визначених критеріїв:
- період реєстрації листків непрацездатності,
- тип заяви-розрахунку (за електронними листками непрацездатності);
- здійснення формування (редагування) та відправки заяви-розрахунку до Пенсійного фонду України.
Під час формування заяви-розрахунку використовується інформація з електронного листка непрацездатності та Реєстру застрахованих осіб.
В той же час до заяви-розрахунку можна додавати коментарі, пояснення та, за необхідності, скановані копії документів, які можуть бути використані при прийнятті рішення щодо фінансування.
Важливо!
• Для поліпшення якості обслуговування та пришвидшення автоматизованого опрацювання заяв-розрахунків, максимальну кількість листків непрацездатності в одній заяві-розрахунку обмежено до 200 штук.
• Для уникнення помилок, при заповненні заяви-розрахунку використання лапок у назві суб’єкта господарювання не допускається.
• Роботодавцям, для подання заяв-розрахунків, не потрібно укладати з Пенсійним фондом України договір про визнання КЕП , як це було передбачено раніше у взаємовідносинах із ФССУ.
• Роботодавці, які з певних причин не можуть користуватись електронним кабінетом на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, можуть скласти заяву-розрахунок в паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України.
Для отримання консультацій з усіх питань соціального страхування застраховані особи і роботодавці мають звертатись до Пенсійного фонду України.
Чи дає період відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану право на щорічну відпустку?
Статтею 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються, зокрема, час, коли:
1) працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада);
2) такому працівнику не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченої статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки».
Тривалість відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», обмежена 15 календарними днями на рік.
Разом з тим, особливості трудових відносин у період воєнного стану, не передбачені іншими актами трудового законодавства, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, статтею 12 цього Закону передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки.
Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати, яка надається упродовж дії воєнного стану, надається відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» і включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.